Якщо вам зручніше слухати/дивитись, ніж читати цю статтю, ось відео з тим самим змістом:

Після одного з вебінарів про народні вищі школи (НВШ), його учасник – педагог, який працює із дітьми – написав нам ряд питань про НВШ та їх студентів.

Ми вирішили відповісти на питання, і попросили Йохана Льовґрена (викладача і дослідника НВШ) перевірити і затвердити ці відповіді.

Питання 1. Чи вірно, що метою створення народних вищих шкіл є навчання демократії?

ВІДПОВІДЬ 1:

Народні вищі школи сприяють формуванню:

  • активної громадянської позиції (див. статтю),
  • діалогу(див. відеозапис)
  • та демократичного способу мислення і дій.

Роль народних вищих шкіл може змінюватися відповідно до суспільних викликів, на які вони хочуть відповідати. Про це ви зможете прочитати в перекладі статті Бери відповідальність.

Питання 2. Чи вірно, що навчання у НВШ складається з трьох компонентів:

  1. Формальний. Є заняття, на яких обговорюються і вивчаються теми, пов’язані із демократією (наприклад, у першій половині дня)
  2. Додатковий – базовий. Відбувається заплановане структуроване навчання звичайним навичкам (музика, фото, ремесла,…). (Друга половина дня умовно) 
  3. Інформальний. Життя і діяльність в спільноті за демократичними принципами.

ВІДПОВІДЬ 2:

Розклад занять у народній вищій школі може відрізнятися. Головне – створити безпечне середовище, щоб студенти могли:

  • налагодити базові стосунки,
  • почуватися достатньо безпечно, щоб бути собою і мріяти про себе (розширити власне бачення себе),
  • навчитися певним навичкам, пов’язаним із курсом,
  • навчитися:
    • безпечно вести діалог із іншими,
    • безпечно ставити під сумнів свої цінності,
    • рефлексувати над своїми цінностями
    • і формувати внутрішній локус контролю.

Я не пам’ятаю, щоб читав про окремі уроки з демократії сьогодні… Наскільки я розумію, викладачі НВШ знаходять або створюють такі ситуації, коли вони можуть показати, наскільки важливими є активна громадянська позиція, діалог і демократичний спосіб мислення та дії, і дозволяють студентам практикувати їх.

Крім того, багато курсів (або всі) передбачають кількаденну або кількатижневу поїздку до іншої країни, де студенти знайомляться із іншим способом життя, іншими цінностями, іншим досвідом. Викладачі дають студентам можливість поміркувати про все це. Це ще один спосіб “прикордонних зустрічей” – концепції, яка була представлена у статті Вчимося разом.

Крім того, всі студенти мають брати участь у різних процесах НВШ – у прибиранні, митті посуду тощо. Йдеться про практичну відповідальність за місце, в якому вони живуть.

Також, студенти можуть впливати на навчальний процес – тобто посилювати свою суб’єктність.

В середньому, графік занять у НВШ може бути наступним (див. сайт1, сайт2, сайт3, сайт4):

  • Підйом
  • Сніданок разом з усіма – це обов’язково. Це час, щоб поговорити один з одним і налагодити стосунки.
  • У данських школах практикують спільні ранкові співи, щоб створити особливе відчуття єдності.
  • Потім є час для навчання
  • Обід разом з усіма – це обов’язково. Це час для спілкування та налагодження стосунків.
  • Потім час для навчання
  • Вечір – це вільний час. Студенти можуть поспілкуватися з будь-ким у школі, з викладачами тощо.
  • Вихідні також можуть бути вільним часом.

У школі все відбувається за демократичними принципами.

Ви згадали про “структуроване навчання звичайним навичкам (музика, фото, ремесла,….)”. Такі заняття проводяться в комплексі із донесенням цінностей вчителем. Це не просто передача знань і навичок. Багато шкіл чітко декларують цінності, які вони пропагують – наприклад, на своїх веб-сайтах.

Ви згадали “Життя і діяльність в спільноті за демократичними принципами” – часто студентів мотивують здійснити проект для школи або місцевої громади, де розташована школа – таким чином вони практикують, як здійснити реальний вплив на громаду, в якій вони перебувають – вони практикують активну громадянську позицію (про що глибого написано у статті Бери відповідальність).

Питання 3: Тут важливо, що всі процеси в різних компонентах відбуваються за демократичними принципами. Вірно?

ВІДПОВІДЬ 3: Так. Вірно.

Питання 4: Таким чином очікуваний результат – навчання демократії, формується постійно як на теоретичному так і практичному рівні незалежно від предметної діяльності людини. Це так?

ВІДПОВІДЬ 4:

Правильніше сказати, що очікуваним результатом є активний громадянин із почуттям солідарності, з демократичними цінностями та певними навичками. І саме тому ключове – дозволити студентам створювати базові стосунки, бути собою і розширювати власне бачення про себе, добре вміти вести діалог з “іншим” і безпечно кидати виклик його/її цінностям, рефлексувати над своїми цінностями і вибудовувати внутрішній локус контролю. (Я пам’ятаю, що Томас Бйоркман чітко перерахував основні пункти про НВШ у 2019 році – див. slide1 і slide2 англійською).

Питання 5: Додатковий результат це отримання практичних навичок. Вірно?

ВІДПОВІДЬ 5:

Так. Правильно. Якщо коротко: студент хоче отримати навички, а отримує цінності, впевненість, активну громадянську позицію та практичні навички.

Питання 6: Йохан Льовґрен сказав що це 16-17+. – Чим обумовлені такі вікові межі? Чи можливо (доцільно, ефективно) навчання дітей в народних школах з 9-10 років? Якщо “НІ” то які причини, якщо “ТАК”, то чому це не робиться?

ВІДПОВІДЬ 6:

Студенти мають бути в тому віці, коли вони здатні свідомо брати на себе повну відповідальність за себе, бути достатньо зрілими для цього, приймати власні свідомі рішення; і коли всі інші люди навколо визнають їх повністю відповідальними за себе.

Лене Рейчел Андерсен розповідала мені, що існує традиція, коли молодих людей визнають достатньо дорослими (5-й або 6-й клас звичайної школи), щоб вони могли ходити до церкви без батьків (якщо я правильно пам’ятаю). Це ініціація. Але цей вік ще занадто ранній для того, щоб свідомо брати відповідальність за самих себе.

Отже, відповідь – НІ, студенти НВШ мають бути віком 17+ років (в Данії) або 18+ років в інших нордичних країнах. Наскільки я розумію, студент має бути готовий взяти повну відповідальність за самого/саму себе, щоб до нього/неї ставилися як до дійсно дорослої людини, яка може формувати/вибирати власну ідентичність (про це йде мова у статті Вчимося разом).

Важливий коментар Йохана Льовґренащодо цих відповідей:

“400 різних народних вищих шкіл у Скандинавському регіоні об’єднані спільною історією та філософією освіти.

Але у своїх щоденних практиках, основах, таких як цінності, вік студентів тощо, вони дуже відрізняються. У другій частині першого розділу нової книги “Вчитель Нордичної народної вищої школи: ідентичність, робота та освіта” (“The Nordic folk high school teacher: Identity, Work and Education”) подано огляд відмінностей між Нордичними країнами (див. статтю і книгу англійською).

Це найкраще, що я можу зробити, тому що відповіді будуть відрізнятися залежно від того, щодо якої скандинавської країни ви відповідаєте.”

Для того, щоб дізнатись про ключові ідеї, які закладені в основу змісту і методик навчання у народних вищих школах, радимо вам прочитати наш переклад статті Навчаймось для життя.

Деякі відео із самих народних вищих шкіл, які демонструють їх внутрішнє і зовнішнє облаштування дивіться в нас на сайті, а також на сайті про данські НВШ.

Більша частина матеріалів про народні вищі школи написана нордичними мовами – данською, шведською, норвезькою і фінською. Менша частина статей – написана англійською мовою. Долучайтесь до перекладу статей з англійської! – Напишіть, що хочете перекладати:

– Слідкуйте за нашими новинами.

Долучайтесь до Української мережі більдунґу!

Слідкуйте за українською народною вищою школою «Вовчок»!

Питання і відповіді про народні вищі школи