Ми переклали цю статтю (опубліковану 2 квітня 2025 року) не стільки для того, щоб показати проблеми галузі фолькбільднінґу Швеції, але щоб підсвітити важливість автономії народних вищих шкіл, і ті ролі, які НВШ можуть виконувати в суспільстві.
Переклад:
Багато народних вищих шкіл [Швеції] втратили свій зв’язок із суспільними рухами і, натомість, стали частиною державної системи освіти, вважає дослідник Філіп Війкстрьом.
Аналіз: Від прогресивної суспільної сили до слухняного субпідрядника освітніх послуг. — Народні вищі школи стали «прибиральницею» державного сектору, — каже дослідник Філіп Війкстрьом (Filip Wijkström).
За більшістю народних вищих шкіл стоять організації, що керуються певною ідеєю, але простір для засадничих ідей руху чи організації стає дедалі обмеженим. Натомість учасники все частіше стикаються з адаптованими освітніми програмами, які відповідають намірам державних субсидій. Таке спостереження робить Філіп Війкстрьом, доцент економіки підприємства у Стокгольмській школі економіки. Він багато років досліджував розвиток і значення шведського громадянського суспільства. — “Раніше народні вищі школи відігравали важливу роль як кузні кадрів для майбутніх активістів та лідерів громадських рухів. Зараз переважна більшість шкіл відійшла від цієї ролі“, — каже він.
Під загрозою народна вища школа як генератор ідей та ідеологічна кузня. (Філіп Війкстрьом)
Один або кілька семестрів у народній вищій школі могли дати молодим жінкам і чоловікам з робітничого руху, руху за тверезість та руху вільних церков аналітичні інструменти та трамплін у коридори влади. — Нині представників громадянського суспільства часто беруть безпосередньо з університетів. Те, що їх набирають звідти, не було б проблемою, якби вони спочатку навчалися в народній вищій школі, а також мали власний досвід роботи у своєму русі — а потім доповнювали його, наприклад, політологією чи економікою підприємства.
Три ролі народної вищої школи
Філіп Війкстрьом вказує на три важливі ролі в суспільстві для народних вищих шкіл та організацій громадянського суспільства:
- Вони можуть бути голосом різних інтересів чи ідей для впливу на розвиток суспільства.
- Вони можуть пропонувати послуги, як-от освіта чи соціальне піклування для громадян.
- І вони можуть формувати середовище та спільноту між людьми.
— За останні десятиліття багато народних вищих шкіл втратили свій зв’язок із рухами, що їх породили, і натомість стали частиною державної системи освіти. Вони перетворилися на «прибиральницю» на маргінесах держави загального добробуту.
Цей розвиток проявляється, серед іншого, через підвищену увагу до курсів та заходів, спрямованих на ринок праці, а також через те, що народна вища школа стала другим шансом для учнів, які не впоралися з гімназією. Філіп Війкстрьом наголошує, що він не вважає такий напрямок неправильним сам по собі — потреба існує, — але важливо, щоб засновники та представники народної вищої школи чітко усвідомлювали, що втрачається. — Якщо народні вищі школи ще більше прив’язуватимуться до державної системи освіти, і якщо асигнування ще чіткіше пов’язуватимуться із замовленнями освітніх послуг, то школи по суті стануть постачальниками на ринку освіти.
Чи втрачається душа народних вищих шкіл? — До певної міри, але на кону стоїть не народна вища школа як така, вона, ймовірно, виживе, а її функція як генератора ідей та ідеологічної кузні — а також як платформи для осіб, що вийшли з цих рухів.
Як цей розвиток вплинув на роль учителя? — Моє бачення таке, що вона професіоналізувалася завдяки близькості до державного сектору. Вчителі все ще є залученими громадянами суспільства, але ми перейшли від ідеологів, пов’язаних із рухами, до більш традиційної ролі вчителя. Сам компонент руху в громадському житті або за кооперативною ідеєю, здається, у багатьох випадках зник, — каже він.
Щоб власна народна вища школа не залишалася сервісним органом для держави та муніципалітетів, засновникам потрібно як повернути владу, так і спробувати відкрити двері для нових залучених [ідейних] сил у суспільстві, вважає Філіп Війкстрьом. Це може стосуватися, наприклад, кліматичного активізму, посилення лідерських компетенцій у нових групах біженців або теологічного переосмислення у вільних церквах та Церкві Швеції, щоб підготувати парафії до ширшої соціальної місії. — З атаками партій угоди Тідо на народну освіту та частини громадянського суспільства, можливо, все ж виникла золота нагода. Ті засновники, які через свої народні вищі школи хочуть впливати на розвиток суспільства, тепер мають шанс повернути владу над ними. Але тоді вони самі повинні бути ідеологічно сильними, — каже він.
Довідка:
Філіп Війкстрьом Є доцентом економіки підприємства у Стокгольмській школі економіки. Пише про організації громадянського суспільства, що керуються ідеями, та викладає цю тему з початку 1990-х років. У 1990-х роках заснував «Стокгольмський центр досліджень громадянського суспільства», який займається фундаментальними дослідженнями громадянського суспільства, часто у співпраці з дослідниками з інших університетів, як національних, так і міжнародних. Його найвідоміші книги — «Некомерційний сектор» (Den ideella sektorn, 2002) та «Громадянське суспільство в суспільному договорі» (Civilsamhället i samhällskontraktet, 2012). Джерело: Журнал «Організація та суспільство» (Organisation och samhälle).