У 1844 році філософ, письменник і священник Ніколай Фредерік Северін Ґрундтвіґ відкрив першу в Данії народну вищу школу. Сьогодні таких навчальних закладів лише в цій країні понад 60, у Норвегії — 84, а у Швеції — 156. Альтернатива звичайним школам, де могли навчатись незаможні жителі сільської місцевості, перетворилась на потужний інструмент розвитку демократії. Ґрундтвіґу вдалось втілити у життя просвітницькі ідеї, а народні вищі школи допомогли людям стати активними й зацікавленими членами суспільства. Відповідно до індексу демократії, складеного журналом The Economist, три скандинавські країни входять у сімку повноцінних демократій.
Система неформальної освіти дорослих у Данії
За визначенням данського міністерства у справах дітей та освіти, неформальна освіта дорослих лише певною мірою є частиною формальної, державної системи освіти. Посадовці пов’язують її з поглядами й діяльністю Ґрундтвіґа та наголошують на тому, що подібна концепція — одна з прикметних особливостей данської системи освіти.
У Данії неформальна освіта дорослих складається з:
- самостійної неформальної освітньої діяльності [вечірні школи, волонтерство в об’єднаннях];
- університетських курсів підвищення кваліфікації;
- денних народних вищих шкіл;
- незалежних шкіл з проживанням [народні вищі школи, школи домогосподарювання або декоративно-прикладного мистецтва, школи продовження навчання для підлітків віком від 14 до 18 років].
Щорічно близько 700 000 данців проходить через різні навчальні формати неформальної освіти.
Сім типів народних вищих шкіл у Данії
Народні вищі школи [Folkehøjskole] — одна з найпопулярніших форм неформального навчання дорослих у Данії. Сьогодні в країні 63 народні вищі школи. Щороку близько 40 000 студентів навчаються в цих навчальних закладах та вивчають широкий спектр курсів і предметів — літературу, історію, музику, психологію, екологію, музику, театральне та кіномистецтво, танці, гончарну справу, малювання, міжнародну політику, народні ремесла тощо. Предмети студенти вибирають самостійно.
Тривалість курсів різна: короткострокові тривають від одного – кількох тижнів, а довгострокові до 5–8 місяців. Також у програмі передбачені факультативи, екскурсії, навчальні поїздки в межах рідної країни або за кордон.
У Данії функціонує сім типів народних середніх шкіл:
- християнські або духовні школи;
- традиційні народні вищі школи, засновані ні ідеях Ґрундтвіґа. Тут можна вибрати одну або кілька тем для вивчення;
- гімнастичні та спортивні школи, де акцент зроблений на фізичному вихованні;
- lifestyle-школи, у програмі котрих переважно фізичні вправи та предмети, присвячені особистісному розвитку;
- школи для людей похилого віку організовують протягом року короткострокові курси;
- спеціалізовані школи, які зосереджуються на одній дисципліні, наприклад, кіно. Але в програмі також є загальні дисципліни;
- молодіжні народні вищі школи для підлітків від 16 до 19 років.
Переважна більшість шкіл розташована у сільській місцевості або невеликих містах. Названі вони, як правило, на честь місцевого округу. Кожен такий заклад — важливий культурний та соціальний центр у місцевих громадах, адже часто жителі беруть участь у заходах, організованих школами.
За данськими законами, народним вищим школам забороняється конкурувати з традиційними навчальними закладами. Їхнє завдання:
- розширювати світогляд;
- пролити світло на основні питання, пов’язані з життям окремих людей і всіх членів суспільства у Данії та світі;
- посилити здатність та бажання брати на себе відповідальність за своє життя;
- допомогти данцям стати активною та зацікавленою частиною суспільства.
- стати місцем для зустрічей попри соціальні межі та зробити так, щоб голоси та думки кожного студента враховувалися через діалог;
- дати студентам ідентичність, засоби та сміливість змінювати політичну ситуацію знизу вгору;
- сприяти зміцненню соціальної згуртованості в суспільстві.
Педагогіка в данських народних вищих школах
Ці школи пропонують унікальний досвід навчання для студентів різного віку, соціальних класів, етнічної приналежності, поглядів та релігійних переконань.
Саме навчання проходить у неформальній формі, а головний акцент роблять на важливості самовираження, творчості та особистісного зростання. Для українки Олени Цедиліної навчання у данській вищій народній школі International People’s College стало справжнім соціальним експериментом, який довів, що «люди краще кооперуються, коли перестають розділитися і поляризуватись… попри нашу віру, погляди, характери, життєвий досвід, ми можемо залишатись відкритими до співчуття. А отже, — до розуміння, діалогу і кооперації».
Головна мета народної школи — просвітництво, народна освіта, демократичне виховання. Такі завдання потребують іншого освітнього середовища, аніж у класичній середній школі, де вивчають загальні дисципліни.
Народні вищі школи часто називають школами життя. Їхнє головне кредо — свобода. Тут немає оцінок та іспитів, а в навчальний план можна вносити зміни. У всіх школах власні програми й курси. Окрім лекцій і семінарів на студентів чекає спільний час після навчання та найрізноманітніші позакласні заходи — від дискусійних клубів та обговорення фільмів до прибирання території й костюмованих вечірок.
Вибираючи цікаві для себе предмети, студенти випробовують себе та відкривають нове у відкритому, позитивному й неупередженому середовищі. Вони мають відповісти собі на запитання: що мені вдається і що подобається? Що робить мене щасливим? Яким може бути мій подальший шлях у житті?
Навчання базується на позитивній мотивації, діалозі, залученні, рівноправних і дружніх взаєминах між студентами та викладачами. До речі, від останніх не вимагається формальної кваліфікації. Більшість вчителів — це вчені або практики, захоплені та віддані своїй галузі. Саме тому предмети — відображення їхніх особистих інтересів.
Усі фото з офіційного сайту данської Асоціації народних вищих шкіл.