* Пишемо цей блог за текстами Facebook-постів учасників та організаторів цього заходу (див. джерела наприкінці блогу).

Давайте почнемо із гарної цитати учасника цієї події:

“31 червня – 2 серпня в Україні відбулася історична подія, яка дала потужний поштовх для розвитку мережі Народних вищих шкіл в Україні.”

Деталі від Сергія Чумаченка

З 31 липня по 2 серпня в Народній вищій школі Вовчок відбувся офф-лайн семінар з педагогіки Народних вищих шкіл. Семінар був задуманий та розроблений разом з ректоркою Mångkulturella Folkhögskolan, Народної вищої школи з Ґьотеборгу Іриною Майстер-Бергман. Разом з Іриною в Україну приїхав викладач Mångkulturella Folkhögskolan – Відде Кострич.

Дизайн програми будувався по наступній траєкторії:

  • від розуміння всієї системи освіти (формальної і неформальної ланки),
  • особливостей ціннісно-орієнтованої системи освіти, що закріплена Законами Швеції, її принципів та ключових ідей,
  • через дослідження взаємопов‘язаності цієї системи з ідеєю держави загального добробуту,
  • та до досліджень діалогічної дидактики, що забезпечує головні завдання неформальної освіти – розвиток суспільства та шведської демократії.

Програма складалась з трьох денних блоків:

1) Суспільно-політична система Скандинавських країн та освіта. Чому ці напрямки взаємопов‘язані і чому нема сенсу розглядати систему освіти в відриві від суспільно-політичної системи.

2) Народна освіта та Народні вищі школи. Філософія народної освіти, методологія та значення для розвитку суспільства.

3) Діалог як ключовий інструмент дидактики народної освіти. Чому це надважливо для українського суспільства.

Перший день

Перший день почався з презентації Ірини Майстер-Бергман «Освітня система як частина соціальної держави. Цінністно-орієнтована освіта». Ми одразу обговорили формат як «активний робочий обмін», тому важливою особливістю семінару стала нескінченна кількість питань та дуже активне обговорення всіх основних концепцій презентації.

Частково вдалось зв‘язати освітню філософію з ключовими ідеями Нордичної моделі держави загального добробуту та особливостями шведської демократії. Принаймні, ми оговорили особливості громадянського руху заснованого на волонтерстві та прямій участі (на відміну від англо-саксонській моделі заснованій на філантропії та благодійності) та тому як цінності свободи, справедливості та співучасті формуються у всій системі освіти Швеції. Чесно кажучи, обговорювали значно більше деталей і відмінностей, тому перша і частина другої половини дня пройшли в гарячих дискусіях. Логіку ціннісно-орієнтованої освіти продовжили в «ціннісних вправах», що використовуються в НВШ для обговорення досить складних дилем і є одним з інструментів демократичної освіти.

Другий день

Другий день розпочали з запитань стосовно контенту попереднього дня і це знову стало дуже жвавим обговоренням центральних концепцій ціннісно-орієнтованої освіти, суспільно-політичного устрою та шведської демократії.

Презентацією першої половини другого дня була «Історія та філософія народних вищих шкіл» що є частинкою власних досліджень. Ми почали з ключових дефініцій, без яких не багато шансів зрозуміти сутність скандинавської освіти – «суспільство», «спільне благо» та «нордична модель держави загального добробуту». Дослідження історії руху НВШ розпочалось з історичних контекстів в яких з‘явилась ідея НВШ, далі перейшли до головних ідей автора концепції Н.Ф.С. Грундтвига та унікальної особливості скандинавів в вирішенні складних соціальних проблем. Такі проблеми вони вирішують розробляючи освітні рішення в національному та загальному нордичному масштабах.

Потужним продовженням дня стала презентації Ірини Майстер-Бергман «Етика та ідеї Народних вищих шкіл». Тема, яка по суті, формує весь філософський, ідеологічний та дидактичний скелет методології Народних вищих шкіл. В пості не має сенсу розкривати деталі презентації, оскільки без власного досвіду або участі у доволі гарячій груповій рефлексії це стає звичайним «набором слів». Але це дійсно засадничий набір принципів якій формує простір народження критичного мислення, поваги до чужої точки зору та свободи і громадянської відповідальності. (Welcome на наступний семінар) Підкріпленням презентації стали вправи на розбір складних етичних конфліктів, які, знову ж таки, є інструментарієм демократичної та громадянської освіти.

Друга половина дня була присвячена моделюванню навчального дня в НВШ. Відде Костич показав частину уроку шведської мови для іноземців. Це була практична демонстрація того, як вчитель НВШ формує відносини в процесі навчання і, в той же час, практичною демонстрацією етичних принципів НВШ.

Квінтесенцією другого дня був ключовий принцип всієї дидактики НВШ – забезпечення безпеки в процесі навчання та якості відносин, що дають змогу учасникам висловлювати власні точки зору. В методології НВШ це твердження існує в статусі аксіоми – якісні навчання та розвиток можливі тільки в умовах екологічних та безпечних відносин в процесі навчання. Якісна рефлексія не можлива під тиском або в умовах ризиків для гідності людини. Дуже важливим було бачити результати такого підходу в зміні поведінки та якості комунікації серед учасників семінару (навіть за такий короткий період).

Третій день

Третій день був присвячений діалогу, як ключовому інструменту дидактики НВШ. В презентації Ірини Майстер-Бергман ми розглянули базові принципи побудови діалогу, 4 типи діалогу та шведські особливості в побудові діалогу. Теоретична частина завершилась практичною годинною сесією в методі «акваріумної розмови». Модерувала сесію Тамара Сухенко, а темою було обрано умови розбудови мережі НВШ в Україні. Маю визнати, що це була перша продуктивна модерована сесія за останні півтора року, з новими цікавими точками зору, несподіваними ракурсами та можливостями. Розбір результатів сесії ще попереду, але знову ж таки, маю відмітити дуже продуктивну і конструктивну роботу всієї групи.

Семінар завершився груповою рефлексією, де головним побажанням групи було створення стійкого процесу продовження роботи.

Висновки

1) Відбувся перший повноцінний офф-лайн семінар з методології НВШ в Україні! (Зараз відбувається другий семінар «Ціннісно-орієнтована система освіти Швеції» для вчителів ЗОШ організований невгамовною Лілія Свистович в Винниківській санаторній загально-освітній школі).

2) Після років теоретичної роботи та коротких он-лайн зустрічей закладається основа системної роботи по розбудові інфраструктури сучасної громадянської та демократичної освіти та сучасної суспільно-політичної просвіти в форматі Народних вищих шкіл.

3) Саме формат офф-лайн семінарів, з поступовим виходом на створення постійного курсу, є найкращим способом розвитку та просування ідей НВШ та громадянської та демократичної освіти. (Шкодуємо що нам приходиться відроджувати цей рух майже з 100 річним відривом від країн Північної Європи). Тому наше найближче завдання – домовитись з партнерами з Нордичних країн про розробку системи подібних семінарів в найближчому майбутньому.

4) Методологія НВШ дієва в українському контексті та забезпечує системну якісну освіту в рамках ціннісного профілю проявленого дослідженнями Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (свобода, безпека, справедливість, гідність)

5) Нарешті в Народна вища школа Вовчок відбувся захід близький за форматом та контентом заходам, які практикують в Нордичних НВШ. (Так, ми закінчили ремонт блоку (гуртожиток + 2 начальні аудиторії), який дозволяє приймати групи до 20 чоловік, з якісним харчуванням та забезпеченням учбового процесу.

6) Семінар став наступним кроком в розвитку громади села Вовчок та Кіптівської територіальної громади, де розташована школа. 4-ро учасників семінару – місцеві, крім того, біля 10 односельців було залучено для забезпечення семінару.

Вкотре хочу подякувати Ірині Майстер-Бергман та її колегам за самовіддану допомогу Україні. За рахунок власної відпуски вони приїхали на 10 днів в воюючу країну за для розвитку українського суспільства, ще й пригнали машину для підрозділу ЗСУ. Жодних гонорарів, жодних витрат приймаючої сторони на логістику, харчування, тощо. Це і є приклад подвижництва на ниві Просвіти в кращих традиціях скандинавського folkbildning та колишньої Галицької просвіти.

Ми не публікували інформацію про семінар в мережі з міркувань безпеки, але навіть адресна розсилка дала необхідну кількість учасників за 2 дні.

Були запрошені, перш за все, ті, хто вже висловлював наміри або зацікавленість в створенні НВШ в своїх громадах, та ті, хто розуміє цінність та важливість методології НВШ для ініціювання змін в громадах та суспільстві. Були представники Кіптівської та Ново Білоусівської громад з Чернігівщини, Вапнярської громади з Вінниччини, Гощанської з Рівненщини, представники громадських та міжнародних організацій, платформ дистанційної освіти.

Щиро дякую Асоціації Народних вищих шкіл Карібу Karibu Ukrainian Scandinavian folkbildning network за підтримку першого семінару з педагогіки НВШ в Україні і сподіваємось на подальшу співпрацю.

Враження учасників семінару

З поста Іванни

Завдяки Сергій Чумаченко , Яна Чумаченко , Irina Maister та Ovidiu Costici ми три дні в команді з однодумцями багато практикували, спілкувалися, дискутували, слухали і чули. Тим самим ми зробили суттєвий крок для розвитку нашого суспільства і України загалом.

На самому початку семінара я поділилась думкою/відчуттям про більдунг і загалом FolkHighSchool в Україні: “Я впевнена, що Folk Bildung, а саме НВШ – наше теперішнє і майбутнє для України, бо це про підтримку народу, ветеранів, молоді, про доступний розвиток для кожного…інакше я не бачу можливості нам виграти цю зовнішню і внутрішню війну, жити щасливими разом, творити спільні благі справи підтримуючи одне одного“. І моя думка не змінна.

З першого поста Олексія

Затяжні війни, національний та культурний занепад, територіальні втрати, повальна бідність, дитяча праця як норма – це Данія початку та середини ХІХ сторіччя. Щось нагадує, правда? Та як же з того стану Данія за останні 150 років разом з сусідами змогли дістатися вищих сходинок різноманітних рейтингів якості життя, добробуту, тощо?

Секрет успіху – це унікальний вид освіти під назвою Folk-Bildung. В українській немає точного перекладу цього явища, та й мені все ще важко отак пояснити вам, що це таке. Тому звертаюся за визначенням до експертів – Українська мережа більдунґу (Facebook):

Більдунґ — це процес індивідуального дорослішання та прийняття на себе все більшої особистої відповідальності перед сім’єю, друзями, співгромадянами, суспільством, людством, нашою земною кулею та глобальною спадщиною нашого виду, користуючись при цьому все більшими особистими, моральними та екзистенційним свободами.

Більдунґ — це окультурення та навчання протягом усього життя, що дозволяють нам рости та змінюватися, це екзистенційна та емоційна глибина, це довічна взаємодія та боротьба нових знань, культури, мистецтва, науки, моралі, етики, духовності, релігії, естетики, перспективи, людяності та істини, і це ще означає бути активним громадянином у дорослому віці.

Більдунґом особисто я цікавився ще до повномасштабної. Аж ось в травні цього року моя люба подруга Тетяна Галько скинула посилання на допис своєї знайомої в соцмережах з коментарем: “Привіт) думаю тобі буде цікаво як приклад розвитку громади”. Звісно, цікаво! Виявляється, харків’янин Сергій Чумаченко заснував на Чернігівщині першу Народна вища школа Вовчок за методикою більдунгу, та просуває цю тему. Довго не розкланюючись, ми познайомились з Сергієм, і вже через кілька тижнів записали інтерв’ю. Мені цікаво було послухати про школу, йому – про газету.

А ще через якийсь час отримав від Сергія повідомлення – до нас їде Irina Maister, єдина українка, яка в Швеції є ректором народної вищої школи Гьотеборга. Вона разом з викладачем школи Віде @Ovidiu Costici проведе триденний семінар, розповість про освіту в Швеції взагалі та про народні вищі школи зокрема.

Хіба міг я згаяти можливість отримати інформацію з перших рук?

Народні вищі школи (НВШ) за формою організації – це позашкільні учбові заклади із повним самоврядуванням, де дорослі люди можуть отримати освіту в будь якому віці. Безкоштовно. Ще й перші п’ять років отримують стипендію. Тільки в Швеції таких шкіл майже дві сотні. І всі вони мають власні відмінності. В 60% шкіл є власні гуртожитки.

Перша в Україні народна вища школа в мальовничому селі Вовчок на Чернігівщині, до речі, теж має гуртожиток. Сергій Чумаченко в 2021 році придбав тут приміщення закритої сільської школи – в дерев’яній сторічній хатинці облаштували аудиторії для навчання, а в цегляній двоповерховій споруді зробили кімнати для проживання. Він то все описує дуже скромно, але там рівень такий, що я б там жив.

Ірина з Віде показали, як це працює і чому це працює, відповіли на численні питання представників громад, які мріють розбудовувати мережу НВШ по всій Україні. НВШ – це те, що дуже потрібно Україні вже зараз. В нас немає 50 років на розкачку, як це було в Данії.

Про загальну систему освіти в Швеції напишу пост окремо (див. нижче) – деякі речі мене вразили настільки, що не йдуть з голови.

А для чого взагалі цей пост? Звісно, щоб виразити слова вдячності Сергію, Ірині, Віде, та всім учасникам семінару, які наповнили ці три дні такою кількістю сенсів, що розгрібатиму до кінця року. Окрема дяка невгамовним Айгуль Богорад та Іванна Дешура, які дбали про наш комфорт більше, ніж ми самі. І Олександру, який турботливо возив нас туди-сюди, щоб ми часом не заблукали.

Та головна мета цього допису – заявити, що 31 червня – 2 серпня в Україні відбулася історична подія, яка дала потужний поштовх для розвитку мережі Народних вищих шкіл в Україні. Є в мене така чуйка. І я там був, уявляєте?! Колись розповім онукам…

З другого поста Олексія

Найбільше вразило в освітній системі шведів те, що там немає уроків патріотизму. Вони навіть не розуміють, що це і навіщо треба. Натомість з дитячого садка кожній дитині пояснюють, що вона “відповідає за весь світ, за все, що її оточує” – це цитата.

Щотижня діти в дитячому садку приймають участь в прибиранні території ПОЗА садком – будь який парк, клумба, сквер. Навіть уточнив, чи треба для цього дозвіл батьків. Ніяких дозволів! Це загальна практика і батьків не питають. З садка діти повертаються дуже брудними.

Дітей вчать співпереживанню, емпатії та турботі про інших – групи в садках різновікові, старші допомагають доглядати за молодшими. Дітей постійно заохочують говорити про свої почуття. Завжди є кімната або місце, де тихо і дитина може залишитися сама.

Ці принципи переходять і в шкільну освіту. В школі в класах відсутня дисципліна в нашому розумінні – зазвичай там дуже шумно. Але учнівські ради мають більший вплив на шкільне самоврядування, ніж батьківські – саме діти вирішують, якого кольору мають бути стіни, чи як повинні розташовуватися парти, наприклад.

“Батьки не несуть відповідальність за навчання учнів” – ще одна цитата, яку довелося уточнювати. Ніяких домашніх завдань та оцінок. В атестаті може бути нуль балів напроти предмету. Нічого страшного, завжди можна вивчити предмет в дорослому житті в народній вищій школі. Загалом те, що наші діти вивчають в шостому класі, шведські – в восьмому. Та чомусь Швеція входить в п’ятірку країн за кількістю нобелівських лауреатів. Власне, Нобелівська премія була заснована шведом.

Звісно, не можна просто взяти шведську систему і перенести в Україну. Шведи до цього йшли 150 років. Та можна взяти головні ідеї – відповідальність за весь світ, співпереживання, самостійність, доступність освіти в будь якому віці, і потихеньку запроваджувати в нас.

Див. також переклад англомовної статті про діалог:

Ефективні стратегії проектування та проведення діалогу. Стівен Н. Пейсер

Джерела з додатковими фотографіями:

Знаковий семінар з педагогіки народних вищих шкіл!