Все професійне життя займався навчанням дорослих. Будь-то в Радянській армії, у 80-х роках ХХ століття, або в горах та гірничо-рятувальній службі. На початку 2000-х цей досвід виявився затребуваним у тренінгах для бізнесу. У фокусі професійних інтересів були питання довіри та взаємодопомоги в організаційній культурі та якість відносин у бізнес-командах. У 2005, у роботі австрійського психолога Клауса Фопеля, натрапив на згадку книги Петра Кропоткіна «Взаємна допомога, як фактор еволюції» і статтю про антропологічні передумови культури, заснованої на довірі в країнах Північної Європи. Особливості національної культури Фінляндії та Скандинавських країн стали предметом пильного вивчення. Перша поїздка до Суомі відбулась 2010 року. Знавці Північної Європи казали, що найкрасивіше місто в Нордичних країнах – це Стокгольм. Але, з першої поїздки, найзатишнішим містом у світі, для мене був і залишається Гельсінкі. У кожній зі своїх поїздок я бачив фактичні прояви того, як працює культура, заснована на довірі та взаємодопомозі. Можливо, це не дуже помітно фіну, але одразу впадає у вічі досліднику з пострадянської країни.

Восени 2016 року я вперше потрапив до шведської Народної вищої школи (НВШ) Біскопс Арно. Все, що там відбувалося, було дивним і не зрозумілим. Немає оцінок, немає іспитів, зовсім інша якість стосунків між викладачем та студентом. Запам’яталося п’янке відчуття свободи.

Два роки досліджень дали підставу вважати, що мережа таких шкіл для дорослих є ключовим фактором формування суспільства, де більшість розуміють особисту відповідальність за загальне благо, знаходять віру в себе, партнерство, діалог і взаємодопомогу. Це саме те, що потрібно українському суспільству. Перекладено десятки статей фінських, шведських, данських, норвезьких, американських, польських учених. З’явилися нові контакти з дослідниками Данії, Швеції, Фінляндії, Норвегії. 2018-го ми створили ініціативну групу Українська Народна вища школа. На сьогоднішній день у ній 740 учасників з України, Вірменії, Литви, Латвії, Білорусі, Естонії. У 2019 закінчили перший опис концепції української Народної вищої школи. Провели дослідження розвитку ідеї Більнунгу та Народних шкіл, у тій частині України, яка до 1914 року, перебувала у складі Австро-Угорської імперії. У 2021 році переклали книгу Лене Андерсен та Томаса Бйоркмана “The Nordic secret” і видали українською мовою. Це перша книга на тему Більдунгу і Народних вищих шкіл, що вийшла на території колишньої Російської імперії з 1914 року.

Але виявилося, що найскладніше це не просто «зрозуміти», а зробити те, чого понад 100 років ніхто в Україні не робив.

Ми з дружиною обоє є підприємцями, наші діти виросли. Якось, саме собою, стало зрозуміло, що сенс нашого життя — створення українських народних шкіл (НВШ). Більше року я шукав потрібну будівлю. У жовтні 2020-го року мені запропонували оглянути будівлю старої школи у селі Вовчок Чернігівської області.

Люблю знаки. Назва села російською «Волчок» може означати як “вовчиця”, так і “вовченя”, або ще “дзиґа”. На в’їзді до села мене зупинила білка… Прямо на дорозі пила воду з калюжи у асфальті. Дорогою пугач, мало не вмостився на капот… Прізвище старости села, чудової жінки – Лось. Невеликий комплекс із двох будівель. Кам’яна – двоповерхова земська школа 1912 року будівництва з величезними ялинами перед фасадом. На подвір’ї виявився ще старіший дерев’яний будинок колишньої церковної школи 1886 року спорудження. Село розташоване у лісовій місцевості, яка нагадує Південну Фінляндію. На іншому боці річки Десна розташований найбільший в Україні Природний парк, з найбільшим у Східній Європі болотом та найпівденнішими тайгово-тундровими ландшафтами. Із директором парку ми жартували, що якби не браконьєри (привіт українській культурі) можна було б із Фіннмарка привезти п’ять північних оленів. Село розташоване між двома великими та старовинними містами – Києвом та Черніговом, а в історичній перспективі – між двома великими городищами вікінгів на шляху з Варягів до Греків.

Наприкінці лютого 2021 року ми оформили покупку. Було дуже холодно, в наших будинках протікали дахи і всередині потрібен був великий ремонт.

Приблизний кошторис ремонтних робіт становив близько 200 000 Євро. У холі лежав плакат із відомою цитатою, яку приписують Архімеду: «Дайте мені точку опори, і я зрушу землю». Ми знайшли свою. У 2021 році ми встигли повністю відремонтувати дахи на обох будівлях. 2022-го планували зробити ремонт будівлі для гуртожитку та дерев’яної школи, в якій можна було розпочати заняття. Ми шукали найефективніші способи, якнайшвидше відкрити школу. Наприклад, ми погодилися з пропозицією архітектора відмовитися від системи опалення старої дерев’яної будівлі та відновити печі. При цьому ми хотіли максимально зберегти історичність обох будівель.

Паралельно, розробляли концепцію школи саме у Вовчку. Курікулум школи складався з кількох блоків:

1. Програми пов’язані з ідеями та технологіями сучасної педагогічної освіти, розвитку людини.

2. Курс розвитку локального туризму, з вивченням основ гостинності, організації туристичної діяльності, підготовки гідів outdoor туризму, організації зеленого, фермерського, етнотуризму, екскурсійної діяльності, організації та управління малими готельними формами та ресторанної справи.

3. Курс маркетингу територій, з вивченням основ маркетингу, соціально-орієнтованої реклами, побудови бренду територій та організацій, SEO-просування, реклами та просування у соціальних мережах, побудови відносин та інформаційної політики, організації ділових подій та виставкової діяльності

4. Курс екологічної освіти та сталого розвитку територій і організацій

5. Курс основ підприємництва та малого еко-фермерства

6. Блок «гуманітарних» наук та знань у галузі філософії, культурології, психології, політології, історії, соціології та суспільно-політичних наук, прав людини, правознавства.

7. Програми відновлення та розвитку ремесел та мистецтв, традиційних для місця розташування школи.

Потім, почалася війна…

Ми з дружиною обоє є підприємцями, наші діти виросли. Якось, саме собою, стало зрозуміло, що сенс нашого життя — створення українських народних шкіл (НВШ). Більше року я шукав потрібну будівлю. У жовтні 2020-го року мені запропонували оглянути будівлю старої школи у селі Вовчок Чернігівської області.

Люблю знаки. Назва села російською «Волчок» може означати як “вовчиця”, так і “вовченя”, або ще “дзиґа”. На в’їзді до села мене зупинила білка… Прямо на дорозі пила воду з калюжи у асфальті. Дорогою пугач, мало не вмостився на капот… Прізвище старости села, чудової жінки – Лось. Невеликий комплекс із двох будівель. Кам’яна – двоповерхова земська школа 1912 року будівництва з величезними ялинами перед фасадом. На подвір’ї виявився ще старіший дерев’яний будинок колишньої церковної школи 1886 року спорудження. Село розташоване у лісовій місцевості, яка нагадує Південну Фінляндію. На іншому боці річки Десна розташований найбільший в Україні Природний парк, з найбільшим у Східній Європі болотом та найпівденнішими тайгово-тундровими ландшафтами. Із директором парку ми жартували, що якби не браконьєри (привіт українській культурі) можна було б із Фіннмарка привезти п’ять північних оленів. Село розташоване між двома великими та старовинними містами – Києвом та Черніговом, а в історичній перспективі – між двома великими городищами вікінгів на шляху з Варягів до Греків.

Наприкінці лютого 2021 року ми оформили покупку. Було дуже холодно, в наших будинках протікали дахи і всередині потрібен був великий ремонт.

Приблизний кошторис ремонтних робіт становив близько 200 000 Євро. У холі лежав плакат із відомою цитатою, яку приписують Архімеду: «Дайте мені точку опори, і я зрушу землю». Ми знайшли свою. У 2021 році ми встигли повністю відремонтувати дахи на обох будівлях. 2022-го планували зробити ремонт будівлі для гуртожитку та дерев’яної школи, в якій можна було розпочати заняття. Ми шукали найефективніші способи, якнайшвидше відкрити школу. Наприклад, ми погодилися з пропозицією архітектора відмовитися від системи опалення старої дерев’яної будівлі та відновити печі. При цьому ми хотіли максимально зберегти історичність обох будівель.

Паралельно, розробляли концепцію школи (НВШ) саме у Вовчку. Курікулум школи складався з кількох блоків:

1. Програми пов’язані з ідеями та технологіями сучасної педагогічної освіти, розвитку людини.

2. Курс розвитку локального туризму, з вивченням основ гостинності, організації туристичної діяльності, підготовки гідів outdoor туризму, організації зеленого, фермерського, етнотуризму, екскурсійної діяльності, організації та управління малими готельними формами та ресторанної справи.

3. Курс маркетингу територій, з вивченням основ маркетингу, соціально-орієнтованої реклами, побудови бренду територій та організацій, SEO-просування, реклами та просування у соціальних мережах, побудови відносин та інформаційної політики, організації ділових подій та виставкової діяльності

4. Курс екологічної освіти та сталого розвитку територій і організацій

5. Курс основ підприємництва та малого еко-фермерства

6. Блок «гуманітарних» наук та знань у галузі філософії, культурології, психології, політології, історії, соціології та суспільно-політичних наук, прав людини, правознавства.

7. Програми відновлення та розвитку ремесел та мистецтв, традиційних для місця розташування школи.

Потім, почалася війна… Бої відбувалися за 10 км. від села Вовчок. Школа вціліла. Але, наприкінці березня, між селами Вовчок та Ягідне загинув мій друг. Українські військові намагалися вивезти з Ягідного старих та дітей.

Про те, що відбувалося у Ягідному та інших селах Чернігівської області, окупованих російськими військами, багато інформації в мережі (відео1відео2стаття1 і стаття2)… Максим Максименко, сержант української армії, захищав нашу школу. Точніше, захищав наше майбутнє.

Найстрашніші дні війни – перші. Це дні страху, розпачу, розгубленості. Саме в ці дні нас більше за всіх підтримували Регіна Ярд та колеги з руху більдунгу з Данії, Швеції, Нідерландів. Це дозволило встояти і прийти до тями. Ми з дружиною приєдналися до своїх дітей, які створили центр з тактичної медицини. Наші діти проводили тренінги для військових та цивільних, а ми збирали пожертвування, шили сумки для аптечок, купували турнікети, бандажі, кровоспинні бинти та відправляли аптечки на фронт. У березні Регіна познайомила нас із фінським істориком Саму Ністремом. З’ясувалося, що під час війни фінські народні школи проводили курси з медичної підготовки, виживання в екстремальних умовах та допомагали осмислити травмуючий досвід війни. Все зійшлося. Дякую фіни! В Україні є дуже великий дефіцит інструкторів з тактичної медицини. Ми звернулися за допомогою до наших колег у Нордичних країнах. Нам допомогли шведи з MSB (Myndigheten för Samhällsskydd och Beredskap).

На початку травня команда з 4-х тренерів приїхала в Україну, навчила та сертифікувала 15 інструкторів тактичної медицини.

Мені 58 років. Поки українська армія обходиться без мене, я маю відкрити першу народну школу для дорослих в Україні. Нам не вдасться зробити ремонт, який ми хотіли. Але навчальний процес ми можемо розпочати. Він має стати не лише про минуле та сьогодення, а й про майбутнє.

Звичайно ж, у народній школі в селі Волчок, ми продовжимо підготовку інструкторів тактичної медицини. Героїчні шведи обіцяють допомогти нам. Але дефіцит інструкторів настільки великий, що ми просимо всіх, хто може допомогти в підготовці та сертифікації інструкторів за стандартами ТССС/ТЕСС, зв’язатися з нами. Нам дуже потрібна допомога.

Ми бачимо куррикулум Народної школи воєнного часу таким:

1. Суспільно-політичні науки, демократія як картина світу.

Українське суспільство дуже змінилося. Але, як і раніше, у більшості є гострий дефіцит знань і розуміння того, як працює демократичне суспільство. Не повірите, але навіть найбільш ліберальні політики просувають тезу про неможливість побудови суспільства на засадах соціальної справедливості. За 5 років досліджень я виявив лише 2 докторські роботи, пов’язані з Північною моделлю суспільства загального добробуту. (I.M.H.O.) школа має стати місцем, де розповідь про досягнення Північної Європи стане доступною кожному мешканцю села, громади, громади. Нам потрібні програми, книги, інформація про Північну модель суспільно-політичного устрою. Ми шукаємо можливості отримати права на переклад та публікацію такої літератури в Україні. Нам потрібні спільні гуртки, в яких мешканці села зможуть почути з перших вуст, як влаштовано суспільство та державу у Північній Європі.

2. Естетика, як феномен, що формує якість життя.

Дуже багато сіл, маленьких міст, передмістя, буквально – стерті з лиця землі. Нам треба їх відновлювати. Ми хочемо використати цей шанс для того, щоб змінити громадський простір та створити нову культуру українського села. Ми дуже зацікавлені у програмах, пов’язаних із дизайном інтер’єрів, ландшафтним дизайном, сільською архітектурою. Ми готові до співпраці з архітекторами, дизайнерами у створенні лабораторії нової сільської архітектури.

3. Підприємництво та кооперація, як спосіб життя.

Україна втратила 45% економіки Ми ще не відчуваємо наслідків цього у повній мірі, але маємо до цього готуватися. Підприємництво в українському селі знищено за 70 років радянської влади. Ми шукаємо партнерів для створення програм навчання малому та мікропідприємництву у сільськогосподарських регіонах. Нам цікавий досвід кооперативів.

4. Психологічні аспекти соціальних відносин, робота із травмою.

Нордичні народні школи відрізняються унікальним кліматом в контексті екології людських стосунків. Ми хочемо вивчити цей досвід для реалізації в Україні.

Більше деталей і контексту можете дізнатись із однойменного запису у нашому блозі.