Бюлетень УМБ №1

Завантажте Бюлетень УМБ №1 у форматі PDF (15 Мб)

Передмова

Перед вами перший випуск бюлетеню Української мережі більдунґу, метою якого є поширення інформації про досвід Нордичних країн у розвитку суспільства та усвідомленого громадянства.

Нордичні країни, упродовж 50 років демонструють найвищі досягнення з-поміж усіх країн світу за такими показниками, як рівень життя, задоволення якістю життя та прозорістю державних інститутів, якістю державних послуг; мають найменший у світі розрив між бідними та багатими, найменший рівень сприйняття корупції, та один із найвищих рівнів довіри та безпеки соціального середовища.

Багато українців чули про те, як добре живуть у Данії та Швеції. Вражає, що в ХІХ сторіччі це були бідні сільськогосподарські країни, а Данії тоді ще й довелося воювати із Німеччиною. Попри всі складнощі, Нордичні країни знайшли спосіб подолати бідність і соціальні проблеми. Однією з основних причин їхнього успіху є потужна та розгалужена мережа неформальної освіти дорослих, яка дістала назву фолькбільдунґ (що дуже приблизно можна перекласти як «народне формування» або «народна просвіта»).

Ми, Українська мережа більдунґу, прагнемо поширювати серед українців розуміння того, чим є фолькбільдунґ і, зокрема, провідні інституції, які його здійснюють — народні вищі школи. Самі освітні методики народних вищих шкіл та їхнє облаштування суттєво відрізняються від того, що зараз переважно відомо українцям про кращі освітні практики для дорослих (хоча ще на початку ХХ століття Галицька Просвіта, по суті, йшла тотожним шляхом розбудови власної мережі народної просвіти та освіти). Ми маємо знати про ці освітні інституції для дорослих і сприяти їхньому створенню в Україні зараз — коли усвідомлене громадянство та розвинуте суспільство є запорукою стійкості, перемоги у війні, та ефективної відбудови й розвитку України.

Починаючи із серпня 2023 року, завдяки волонтерам, ми перекладаємо з англійської статті зі збірника Данської асоціації народних вищих шкіл «10 Lessons from the Folk High School» (10 уроків народної вищої школи). Усі ці статті написані провідними дослідниками й експертами нордичних країн у сфері фолькбілднінґу та чудово розкривають суть народних вищих шкіл, і допомагають зрозуміти, які освітні методики для дорослих допоможуть Україні пройти через сьогоднішні складні випробування.

Запрошуємо вас прочитати три статті із цього збірника, які ми переклали першими! Звертаємо увагу, що на нашому сайті ви можете подивитися відео-записи (див. покликання нижче) бесід з авторами цих статей. До того ж, у тексти перекладів статей, ми зробили вставки доречних слайдів із презентацій авторів — щоб збільшити цінність бюлетеня.

Усі статті є своєрідною проблематизацією сучасного стану скандинавського суспільства, Нордичної моделі демократії та ролі народних вищих шкіл у формуванні критично мислячого та проактивного суспільства. Ці тексти, насамперед, орієнтовані на нордичну аудиторію, але, тим більше важливі для України, оскільки саме Нордична модель демократії визнана найбільш розвинутою та такою, у якій інституціалізовано прагнення суспільства до справедливості.

У першій статті Бери відповідальність (автор Бйорн Хансен [Bjørn Hansen], перекладачі: Анна Сєтак, Ірина Чуркіна, Юрій Пивоваренко) автор піднімає питання сучасного стану данської демократії. Звертаємо увагу українських читачів: роздуми Бйорна Хансена про проблеми Данії є своєрідним дороговказом для подолання схожих проблем в українському суспільстві. Наприклад, те, що автор називає «кризою» або «відкатом» данської демократії — значна втрата довіри до політиків та віри в колективну відповідальність — фактично є status quo сучасного стану української демократії.

Друга важлива для України теза — це поняття «спільного блага», яке є наріжним каменем усієї політичної культури Нордичних країн, і, нажаль, абсолютно вимита з української суспільно-політичної картини світу.

Третя теза — про амбівалентність між приватним та спільним (колективним), у якій закладені ризики сучасному стану найкращої демократії світу. Відштовхуючись від заявленої проблеми, автор звертається до стану громадянської відповідальності та розглядає роль і можливості народних вищих шкіл для подолання кризи данської демократії. Ця стаття дуже корисна для розуміння данської громадянської «картини світу» та сутності Нордичної моделі демократії.

У другій статті Навчаймось для життя (автор: Райнер Біркелюнд [Regner Birkelund], з данської переклав англійською Джон Мейсон [John Mason], перекладачі з англійської: Інна Лужецька, Олександра Єгорова та Юрій Пивоваренко) автор звертається до одного з ключових питань педагогіки народних вищих шкіл (НВШ) — співвідношення процесу та мети — або головного змісту Ґрюндвіґівської педагогічної ідеології — «відмови» від «призначення виховання людини» як етичного вибору.

Один із ключових елементів статті — це опис етичних принципів педагогіки НВШ, закладених ще автором ідеї Н.Ф.С. Ґрундтвіґом. Вони й досі є безумовними принципами сучасної методології, без яких неможлива реалізація концепції нордичних НВШ.

Ще однією важливою тезою статті є протиставлення холістичного гуманістичного підходу в педагогіці НВШ до редукціонізму та раціоналізму, притаманних сучасним ринково-орієнтованим педагогічним моделям. Відштовхуючись від цієї тези автор описує педагогічний підхід народних вищих шкіл, як такий, що сприяє пошуку себе та власної самореалізації у світі.

У статті використовується багато філософських тез із різних історичних епох та напрямів.

І, нарешті, третя стаття Вчимося разом (автор: Йохан Льовґрен, переклад: Юрій Пивоваренко та Ірина Шарпило).

Йохан Льовґрен є викладачем та запрошеним професором Університету Південно-Східної Норвегії, та людиною, яка дуже багато робить для розвитку руху народних вищих шкіл в Україні.

Перше, на що ми хочемо звернути увагу читачів — це те, що в аналізі методології народних вищих шкіл, автор спирається на теорію соціального научіння Етьєна Венґера (Etienne Wenger), що саме собою вже є цікавим для українського фахового читача. Автор досліджує (і тим самим вводить в український професійний дискурс) декілька важливих аспектів: кордони між ідентичністю та спільнотою (або «педагогіка орієнтована на кордони), освітнє значення «подорожі ландшафтом практик», «спільноти практик» та значення рефлексії в процесі ціннісно-орієнтованого навчання.

Дуже важливим і цікавим аспектом статті є демократичне навчання або навчання демократії (знов-таки, треба враховувати «нордичні» конотації слова «навчання» — як того, що створює умови, а не формує під зовнішнім тиском). Ця тема починається визначенням демократії «як здатності ідентифікувати себе з іншими» і продовжується різнобічним аналізом педагогічних засобів і методів, що використовуються у НВШ.

Не менш цікавим і важливим є опис трьох різних моделей засвоєння цінностей, виявлених автором під час власних досліджень. Ця «матриця» є своєрідним вікном у ціннісно-орієнтовану педагогіку, яка лежить в основі Нордичної освітньої системи.

Ми бажаємо вам ціннісного читання та задоволення від дотику до сфери педагогіки Народних вищих шкіл та унікальних особливостей Нордичної педагогічної системи.

Перелік статей та відео, на основі яких створено цей бюлетень, дивіться у цій розширеній статті про нього.